Вивчено ефективність і безпечність седації у 44-х пацієнтів у стані відміни алкоголю з застосуванням внутрішньовенної інфузії дексмедетомідину. Під впливом препарату тривалість цільового рівня седації збільшувалась на 20 %, надмірної або недостатньої седації - зменшувалась на 10 %, відзначали регрес симптомів відміни алкоголю, кращу комунікацію, зменшення дози бензодіазепінів (БЗД) з 40 до 30 мг на добу та нейролептиків для контролю симптомів стану відміни. Найчастішими ускладненнями у разі застосування дексмедетомідину були брадикардія та гіпотензія. Інфузія дексмедетомідину може бути альтернативою БЗД для седації пацієнтів у стані відміни алкоголю легкого або помірного ступеня або його доцільно застосовувати додатково до БЗД і нейролептиків у пацієнтів за тяжкого стану відміни алкоголю.

Післяопераційний біль (ПОБ) часто є основною скаргою у пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ), саме його наявність та інтенсивність нерідко визначають тривалість госпіталізації пацієнтів, якість їх життя після операції. Визначення предикторів інтенсивного ПОБ після ЛХЕ допоможе виявляти пацієнтів з високим ризиком його виникнення, вчасно формулювати алгоритм їх лікування, покращити його результати, зменшити ризик переходу болю у хронічний. Метою проспективного дослідження було визначення предикторів інтенсивного ПОБ у пацієнтів після ЛХЕ. У дослідження включені 100 пацієнтів, у 20 з них після ЛХЕ виник інтенсивний ПОБ. Предикторами інтенсивного ПОБ були: жіноча стать, молодий вік, наявність інтенсивного болю перед операцією, хронічного болю, передопераційної тривоги та/або депресії. При аналізі даних встановлено, що у пацієнтів, яким інтраопераційно призначали кетамін, частота інтенсивного ПОБ менша.

Периопераційний біль після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) є мультифакторним та складним, включаючи декілька різних та клінічно окремих механізмів болю, а пацієнти з цукровим діабетом нерідко мають підвищені ризики сильного післяопераційного болю. Крім того, пацієнти з цукровим діабетом мають знижену відповідь на опіатні анальгетики за даними експериментальних та клінічних досліджень, та часто вимагають призначення великих доз опіатів з відповідним підвищенням опіат-асоційованих побічних ефектів. Мета огляду - аналіз даних доказової медицини щодо частоти й інтенсивності болю після ЛХЕ у пацієнтів з цукровим діабетом, його впливу на результати лікування пацієнтів, ефективність і безпечність застосування системних ад'ювантів і лідокаїну, кетаміну, дексмедетомідину. Лідокаїн, кетамін та дексмедетомідин є ефективними ад'ювантами, які покращують якість знеболення, зменшують споживання опіатів та частоту ускладнень.

Теоретично обгрунтовано та запропоновано новий шлях вирішення актуальної проблеми інтенсивної терапії - седації пацієнтів зі станом відміни алкоголю (СВА) шляхом застосування постійної внутрішньовенної інфузії дексмедетомідину, пропофолу та їх комбінації. Одержано нові наукові дані щодо предикторів важкого СВА у госпіталізованих пацієнтів. Вперше досліджено рівень кортизолу плазми у пацієнтів зі СВА й алкогольним делірієм, його динаміку протягом курсу лікування та в залежності від обраного методу седації. Доповнено наукові дані про інцидентність розвитку посттравматичних стресових розладів і тривожно депресивних станів у пацієнтів зі СВА після лікування у відділенні інтенсивної терапії. Обгрунтовано концепцію та розроблено алгоритм седації пацієнтів зі станом відміни алкоголю й алкогольним делірієм, що дозволило зменшити тривалість лікування та частоту ускладнень.